Уявіть паразита, який здатний роками залишатися в організмі людини, не спричиняючи помітних симптомів, а потім знову й знову відтворювати власний життєвий цикл. І для цього йому не обов’язково щоразу потрапляти в організм ззовні.
Саме такою незвичайною властивістю володіє Strongyloides stercoralis — кишкова вугриця, збудник стронгілоїдозу.
Цей мікроскопічний круглий гельмінт має особливість, яка вирізняє його серед багатьох інших паразитів, — здатність до автоінвазії, тобто повторного зараження власного організму. Личинки можуть перетворюватися на інвазійні форми безпосередньо в організмі людини, знову проникати в його тканини й підтримувати інвазію десятиліттями. Описані навіть випадки, коли паразит зберігався в організмі понад 65 років після первинного зараження!
Що ж це за хвороба — стронгілоїдоз?
Стронгілоїдоз належить до ґрунтових гельмінтозів. Зараження відбувається переважно тоді, коли інвазійні личинки паразита, що перебувають у забрудненому ґрунті, проникають крізь шкіру людини.
Тобто достатньо пройтися босоніж по ґрунту, забрудненому людськими випорожненнями, або попрацювати на городі без належного захисту шкіри, щоб виник ризик зараження. Самі личинки настільки малі, що побачити їх неозброєним оком неможливо.
Стронгілоїдоз — не лише проблема далеких тропічних країн. Свого часу вогнище цього захворювання було зареєстровано й у Миколаївському районі — у дитячому будинку-інтернаті для дітей з порушеннями розвитку. Під час обстеження дітей було виявлено випадки стронгілоїдозу. Через особливості стану здоров’я деяких вихованців дотримання правил особистої гігієни було ускладнене: діти могли брати до рота землю та забруднені предмети. Це створювало додаткові санітарно-гігієнічні ризики та могло сприяти повторному зараженню. Здатність паразита до автоінвазії також ускладнює боротьбу із захворюванням, адже навіть без нового контакту із зараженим ґрунтом інвазія може зберігатися в організмі.
Для ліквідації вогнища проводили виявлення та лікування хворих, лабораторний контроль після лікування, а також паразитологічні дослідження ґрунту й піску. Комплекс цих заходів і моніторинг протягом трьох років дали змогу ліквідувати вогнище стронгілоїдозу.
Цей досвід засвідчує, наскільки важливими є не лише виявлення та лікування хворих, а й контроль за станом довкілля, належні санітарні умови та гігієнічний догляд за людьми, які потребують сторонньої допомоги.
Що відбувається з личинками кишкової вугриці в організмі людини?
Потрапивши крізь шкіру, інвазійні личинки мігрують організмом. Вони можуть переноситися кров’ю та лімфою до легень, звідти переміщуються дихальними шляхами до глотки, заковтуються й потрапляють до тонкого кишечника. Там розвиваються дорослі паразити — самки, які продукують яйця. З яєць вилуплюються личинки, частина яких виходить із випорожненнями назовні. Але найцікавіше починається тоді, коли частина личинок не залишає організм. За певних умов вони перетворюються на інвазійні форми ще в кишечнику, проникають крізь його слизову оболонку або шкіру навколо анального отвору й запускають новий цикл розвитку. Так й відбувається автоінвазія. Саме вона дає кишковій вугриці змогу роками, а іноді й десятиліттями зберігатися в організмі людини без повторного зараження з навколишнього середовища.
Чому стронгілоїдоз можна довго не помічати?
Захворювання нерідко перебігає безсимптомно або проявляється ознаками, які легко сплутати з іншими недугами.
Серед можливих проявів:
свербіж і висипання на шкірі;
біль у животі, нудота, здуття;
періодична діарея або інші порушення випорожнень;
кашель та інші респіраторні симптоми під час міграції личинок.
Жоден із цих симптомів сам по собі не підтверджує стронгілоїдоз. Для встановлення діагнозу потрібні лабораторні дослідження.
Особливої уваги захворювання потребує в людей з ослабленим імунітетом. У таких випадках стронгілоїдоз здатний переходити у важкі, небезпечні для життя форми.
Як виявляють паразита?
Основним методом діагностики є дослідження калу (фекалій) на наявність личинок Strongyloides stercoralis. Важливо враховувати, що личинки виділяються з випорожненнями непостійно. Тому одноразовий негативний результат не завжди виключає зараження, за підозри на стронгілоїдоз необхідні повторні дослідження.
Захворювання піддається лікуванню, але препарат і схему терапії має визначати лікар. Після завершення лікування обов’язково потрібен лабораторний контроль його ефективності.
Як уберегтися від стронгілоїдозу?
Профілактика передусім полягає в запобіганні контакту шкіри з ґрунтом, забрудненим інвазійними личинками, та недопущенні забруднення довкілля людськими випорожненнями.
Основні правила профілактики:
– Не ходіть босоніж по ґрунту в місцях, де можливе його забруднення людськими випорожненнями.
– Під час роботи на городі та контакту із землею використовуйте закрите взуття й рукавички.
– Ретельно мийте руки після роботи з ґрунтом, відвідування туалету та перед їжею.
– Не допускайте потрапляння землі до рота, особливо в дітей, які граються на майданчиках і в пісочницях.
– Дотримуйтеся санітарних вимог щодо облаштування туалетів і видалення нечистот, не допускайте забруднення ґрунту людськими випорожненнями.
– У закладах догляду за людьми, які потребують сторонньої допомоги, забезпечуйте належний гігієнічний супровід і безпечні умови перебування.
Якщо вас турбують тривалі незрозумілі кишкові або шкірні симптоми, зверніться до лікаря. Обов’язково повідомте йому про можливі контакти із забрудненим ґрунтом, також, якщо ви приймаєте препарати, що пригнічують імунітет.
Для проведення паразитологічного обстеження можна звернутися до фахівців паразитологічної лабораторії ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» за адресою: м. Миколаїв, вул. 8 Поздовжня, 11-А, тел. 41-58-30.
Своєчасне виявлення паразита, належне лікування, дотримання правил особистої гігієни та безпечні санітарні умови допомагають розірвати цикл розвитку збудника й запобігти поширенню паразитарних захворювань
Будьте здорові! Бережіть себе та близьких!
