Розбудова стійкої системи громадського здоров’я

В Україні фахівці у сфері психічного здоров’я – це психіатри, психологи та психотерапевти. Між ними є дещо спільне: вони всі працюють з людьми з метою попередження розладів психічного здоров’я або ж для покращення якості життя, а також з тими, хто має порушення психічного благополуччя. Однак є відмінності між освітою, методами і способами взаємодії цих фахівців з людьми, які до них звертаються.
Лікар-психіатр має вищу медичну освіту та лікує розлади психічного здоров’я, в тому числі за допомогою медикаментів.
До психіатра варто звертатись, наприклад, при таких станах:
тривалі розлади сну,
панічні атаки, фобії,
розлади харчової поведінки,
слухові або зорові галюцинації,
нав’язливі думки, у тому числі про суїцид (самогубство) або про завдання шкоди іншій особі,
залежності різного типу,
розлади поведінки та порушення соціальних контактів.
Психолог – це спеціаліст, який має вищу гуманітарну освіту; він надає допомогу у вирішенні особистісних та міжособистісних проблем та допомагає адаптуватись при стресових ситуаціях.
Психолог зосереджений на наданні психологічної допомоги із застосуванням доказових підходів, які не передбачають призначення ліків. Він може працювати індивідуально з людиною, з парою, з сім’єю або проводити групові заняття. Психологи проводять психодіагностику, психологічну реабілітацію, корекційну та розвиваючу роботу з дітьми та підлітками; вони також можуть надавати консультативну допомогу у виборі професії та при підборі кадрів при працевлаштуванні. Консультування в кризових центрах, на гарячих лініях і телефонах довіри, в лікувальних установах – це також робота психолога. В закладах охорони здоров’я зазвичай працюють клінічні психологи.
До психолога варто звертатись, коли наявні:
горювання при втраті близької людини,
надмірна тривожність, тривожні переживання, стан напруження,
міжособистісні невирішені ситуації,
переживання травматичних подій або змін в житті,
потреба в пошуку внутрішнього ресурсу.
Психотерапевт – це спеціаліст з вищою медичною або гуманітарною освітою. Психотерапевт здійснює супровід людей з порушеннями психічного здоров’я або особистісними невирішеними ситуаціями завдяки застосуванню науково обґрунтованих, структурованих психотерапевтичних методів, що спрямовані на покращення якості життя. До психотерапевта варто звертатись як для профілактики порушень психічного здоров’я, так і з метою покращення адаптації при кризових ситуаціях. При роботі з психотерапевтом можна навчитись управляти емоціями, змінити неадаптивну поведінку, навчитись керувати незручними фізичними станами, які виникають внаслідок реакції на стрес (наприклад, панічна атака), щоб вони не погіршували якість життя людини. Психотерапевт з медичною освітою за необхідності може призначати фармакологічні препарати.
Основні методи психотерапії – це когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), психоаналіз, психодрама, гештальт-терапія, арт-терапія, позитивна психотерапія тощо.
Отже, психотерапевт допоможе людям, які:
пережили сильний стрес – наприклад, пов’язаний зі звільненням чи розлученням,
пережили втрату близької людини,
мають проблеми у стосунках з іншими.
Психотерапевт допомагає пацієнтам із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), депресією, тривогою, розладами харчової поведінки та обсесивно-компульсивним розладом.
Часто люди, звертаючись до психолога або психотерапевта, очікують порад та відповідей на свої запитання. Однак взаємодія з фахівцем не полягає у сповідях чи розмовах «по душах»; це структурований послідовний процес, який допомагає подолати кризові ситуації. Метою психотерапії може стати як позбавлення деяких розладів і симптомів, так і набуття нових адаптивних навичок, «здорових» звичок та моделей поведінки. Таким чином, допомога психолога або психотерапевта – це робота для набуття нових навичок з метою покращення самопочуття та якості життя.
В Україні існує нормативно-правова база діяльності психолога. Фахівець дотримується Декларації прав людини, Етичного кодексу психолога та Конвенції ООН про права дитини.
Етичний кодекс психолога (від 20.12.1990 р.) включає етичні норми та правила поведінки у психологічному суспільстві. Психологи несуть відповідальність за свою роботу, не мають права використовувати свої знання з метою приниження людської гiдностi, мають дотримуватись пріоритету інтересів людини. Психологи застосовують лише тi знання, якими вони володіють вiдповідно до своєї квалiфiкацiї, повноважень, соцiального статусу. Спеціалісти постійно вдосконалюють свої знання та беруться за розв’язання тiльки тих завдань, якi належать до сфери їхньої компетенцiї, а за потреби передають вирішення проблемного завдання iншому досвiдченому фахiвцю або допомагають людинi, яка звернулася за пiдтримкою, налагодити контакт з професiоналами, що можуть надати необхідну допомогу.
Згідно з пунктом 4.1. Етичного кодексу психолога, фахівець зобов’язаний додержуватися конфiденцiйностi у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя та життєвих обставин. Отже, людина захищена від розголошення особистої інформації при зверненні до фахівців психічного здоров’я. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для клієнта та інших людей, i психолог зобов’язаний поiнформувати тих, хто може надати квалiфiковану допомогу. Конфіденційності можна не додержуватись, якщо клієнт просить або погоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.
USAID Ukraine – USAID Україна
Pact
Swiss Tropical and Public Health Institute (Swiss TPH)
Європейський інститут політики громадського здоров’я – ЄІПГЗ
#дбаюпросебе
Джерело: https://www.facebook.com/profile.php?id=100083104526019