Дератизація – це комплекс заходів, скерованих на знищення в середовищі життєдіяльності людини щурів і мишевидних гризунів. Дератизація є одним із суттєвих способів боротьби з інфекційними захворюваннями шляхом винищування гризунів – носіїв і джерел багатьох інфекційних хвороб (чуми, туляремії, лептоспірозу та ін). Вона має не тільки протиепідемічне, але й економічне значення, оскільки гризуни завдають великої шкоди сільському господарству, знищуючи посіви, пошкоджуючи зелені насадження, сади, і наносять інший економічний збиток в побуті.
Дератизаційні заходи класифікуються на:
1. Профілактичні заходи спрямовані на створення умов, що перешкоджають проникненню, поселенню та розмноженню щурів і мишей в будівлях і на прилеглій території. До них належать: своєчасне видалення сміття, зберігання продуктів харчування в недоступних для гризунів місцях, забезпеченням неможливості проникнення гризунів у середину споруди тощо.
2. Винищувальні заходи – застосовують механічний та хімічний методи:
2.1. Механічний метод застосовують в приміщеннях і на відкритих територіях із застосуванням механічних пристосувань для вилову гризунів: капкани, липкі пастки. Їх встановлюють біля входу в нору, на шляху пересування гризунів, у місцях, які вони найчастіше відвідують. Пастки для щурів та мишей рекомендується застосовувати в якості додаткового методу дератизації.
2.2. Хімічний метод – основний метод, полягає в отруєнні гризунів токсичними для них речовинами – ратицидами. Цей метод реалізується такими способами: застосування отруєних принад; запилення отрутами нір, ходів та інших місць; газація, при якій отруйні речовини потрапляють у легені гризунів.
Дератизаційні засоби необхідно застосовувати в усіх місцях, де наявні гризуни, та безперервно до їх зникнення. Про звільнення об’єкту від гризунів свідчать відсутність ознак їх перебування (свіжі пошкодження предметів, продуктів харчування, екскременти), гризунів у пастках.
