Відповідно до Плану моніторингу атмосферного повітря за І півріччя 2024 року фахівцями відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань ДУ «Миколаївський ОЦКПХ МОЗ України» в м. Миколаєві та Миколаївському районі було відібрано та досліджено 2520 проб:
м. Миколаїв:
• 1260 проб атмосферного повітря у 18 точках вздовж автомагістралей;
• 600 проб атмосферного повітря у 10 точках на межі санітарно-захисної зони;
• 180 проб атмосферного повітря у 3 точках на території житлової забудови;
• 360 проб атмосферного повітря у 6 точках на території місць відпочинку.
Миколаївський район:
• 120 проб атмосферного повітря у 2 точках на території житлової забудови (Галицинівська СТГ, с. Лимани; Галицинівська СТГ, с. Галицинове).
Шкідливі речовини, що досліджувались у пробах:
• азоту діоксид,
• формальдегід,
• фенол,
• озон,
• пил недиференційованого складу,
• ангідрид сірчистий,
• вуглецю оксид.
Згідно з наказом МОЗ України від 18.10.2023 року №1811 «Про затвердження Методичних рекомендацій «Оцінка канцерогенного та неканцерогенного ризику для здоров’я населення від хімічного забруднення атмосферного повітря» були проведені розрахунки рівнів канцерогенного та неканцерогенного ризику виникнення захворювань.
Рівні канцерогенного ризику поділяються на: високий, середній, низький, мінімальний.
Із перелічених речовин канцерогенним ефектом володіє тільки формальдегід. Крім цього, формальдегід та всі інші перелічені речовини мають ефект неканцерогенного впливу.
Коефіцієнти канцерогенного ризику вмісту формальдегіду в пробах атмосферного повітря вздовж автомагістралей у м. Миколаєві (18 точок) визначені, як середні.
Вміст формальдегіду в атмосферному повітрі потребує динамічного контролю та моніторингу.
Коефіцієнти канцерогенного ризику формальдегіду в інших пробах є низькими.
Підвищені рівні в повітрі формальдегіду вздовж автомагістралей зумовлені в основному роботою автотранспорту, так як формальдегід входить до складу продуктів згорання палива. В меншій мірі відіграють роль різноманітні підприємства, де речовина використовується у виробництві.
Рівні неканцерогенного ризику поділяються на: високий, насторожуючий, допустимий, мінімальний (цільовий), які залежать від коефіцієнтів ризику розвитку неканцерогенних ефектів (HQ) та індексів небезпеки розвитку неканцерогенних ефектів (НІ) речовин. Коефіцієнти неканцерогенного ризику для речовин складають: для азоту діоксиду – 0,07 мг/м3, фенолу – 0,007 мг/м3 , озону – 0,05 мг/м3 , пилу – 0,5 мг/м3 , ангідриду сірчастого – 0,07 мг/м3 та вуглецю оксиду – 4,1 мг/м3. Вони свідчать про те, що в атмосферному повітрі вміст перелічених речовин вважається допустимим.
Індекс небезпеки речовин: показав, що найбільший внесок, як у сумарний ризик (5,1), так і в ризик впливу на органи дихання (2,9), має формальдегід. Найменш значущу роль у формуванні ризику відіграє озон, він складає 0,36.
Отже, всі відібрані проби атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони, на території житлової забудови та на території місць відпочинку мають допустимі показники.
Перспективним вирішенням проблеми забруднення атмосферного повітря є використання транспорту з електричною рушійною силою.
Наступні дослідження ДУ «Миколаївський ОЦКПХ МОЗ України» будуть проведені у вересні — листопаді місяці 2024 року. На основі цих спостережень буде проведено динамічний контроль та моніторинг.
