У нашому помешканні можуть жити десятки різних видів комах — і більшість з них ми ніколи не помічаємо. Одні приходять за їжею, інші шукають тепло й вологу, треті ховаються у меблях, четверті хочуть попити нашої крові… Деякі потрапляють до оселі абсолютно непомітно — разом з пакетом борошна, крупами, сухофруктами, речами або меблями. А потім ми їх бачимо – на підвіконні або навіть у ліжку…
Хто це? Випадкові гості чи вже майже господарі?
Почнемо з тих, кого впізнають майже всі, — тарганів. У житлових приміщеннях найчастіше зустрічаються рудий тарган, або прусак (Blattella germanica), та чорний тарган (Blatta orientalis). І хоча обидва належать до тарганів, спосіб життя у них дещо відрізняється.
Рудий тарган має довжину приблизно 1–1,5 см. Він чудово почувається там, де є тепло, волога, їжа та безліч схованок. Кухня для нього — практично ідеальне місце проживання. Таргани – всеїдні. Якщо звичної їжі немає, вони здатні використовувати найрізноманітніші органічні матеріали. Саме тому залишені крихти — далеко не єдине, що може їх приваблювати. Для прусака важливо й інше: він настільки добре пристосувався до людського житла, що може ховатися у дуже вузьких щілинах, за плінтусами, під меблями, біля труб і навіть усередині побутової техніки.
Чорний тарган набагато більший, темний, блискучий, а його спосіб життя дещо інший. Він частіше пов’язаний з підвалами, каналізаційними комунікаціями, вологими технічними приміщеннями. Звідти ці комахи можуть потрапляти до житлових приміщень. Таргани можуть механічно переносити на поверхні та продукти різноманітні мікроорганізми. Їхні частинки, екскременти та залишки тіла також можуть бути джерелом алергенів. Тож проблема з тарганами — це не лише неприємний вигляд комахи, яка раптово промайнула вночі по кухні.
Якщо таргана можна зустріти на кухні, то постільний клоп (Cimex lectularius) обирає зовсім інше місце. Він пристосований жити поруч з людиною і ховатися там, де людина спить. Вдень він може залишатися у швах матраца, конструкціях ліжка, щілинах меблів, за плінтусами або іншими схованками, а вночі виходить на пошуки їжі. Його тіло плоске, тому клоп може протискуватися у дуже вузькі щілини. Саме ця особливість і робить його таким непомітним. Уві сні людина може не відчути самого укусу, оскільки під час живлення клоп вводить речовини, які допомагають йому живитися непомітно. Реакція на укуси у людей також дуже різна. Клопи можуть спричиняти свербіж, порушення сну та алергічні реакції. Постільні клопи можуть потрапити до оселі разом з речами, меблями, багажем та іншими предметами, їх поява не обов’язково свідчить про санітарний стан конкретного помешкання. Цього року до паразитологічної лабораторії Миколаївського ОЦКПХ уже зверталися мешканці, які приносили постільних клопів для визначення. І це важливо, адже не кожна комаха, знайдена біля ліжка, є клопом.
Іноді непрохані мешканці з’являються не біля ліжка, а прямо у кухонній шафі. Це шкідники продовольчих запасів — різноманітні жуки та метелики, личинки яких можуть розвиватися у борошні, крупах, зерні, сухофруктах, горіхах, насінні та інших продуктах. І тут є цікавий момент: ми нерідко самі приносимо їх додому разом з продуктами. Комаха могла потрапити в продукт ще під час його зберігання або транспортування, а вже вдома продовжити свій розвиток.
Один з таких шкідників — суринамський мукоїд (Oryzaephilus surinamensis). Він дуже маленький — лише кілька міліметрів завдовжки, але має характерну особливість: з боків передньоспинки розташовані зубцеподібні виступи, завдяки яким жук виглядає так, ніби має маленьку пилку або, якщо увімкнути фантазію, то можна розгледіти таке собі жабо. Зустрічається він у борошні, крупах, зернових продуктах, сухофруктах та інших запасах. До паразитологічної лабораторії Миколаївського ОЦКПХ зверталися навіть із фініками, зараженими цими комахами.
У борошні та інших сухих продуктах можна зустріти й хрущаків — жуків з родини Tenebrionidae. Особливо цікаві їхні личинки: видовжені, жовтувато-коричневі, вони нагадують маленьких черв’ячків.
Ще одна група — довгоносики (Curculionidae). Їх неможливо не впізнати за характерною витягнутою передньою частиною голови — своєрідним «хоботком». Серед довгоносиків є види, пов’язані з зерном, крупами та бобовими культурами.
А тепер — ванна кімната. На стіні біля раковини сидить крихітна комаха, схожа на мініатюрного метелика. Це можуть бути бабочниці (Psychodidae). Їхні крила густо вкриті волосками, тому комахи справді нагадують маленьких пухнастих метеликів. Бабочниця може почати своє життя там, куди ми зазвичай навіть не заглядаємо, — у вологих органічних нашаруваннях усередині зливів та каналізаційних систем. Тобто симпатичний «метелик» на стіні може мати досить несимпатичне місце перебування… Саме тому, якщо бабочниці з’являються у ванній регулярно, варто шукати місце, де можуть розвиватися їхні личинки.
А от коли ми чуємо слово «міль», найчастіше уявляємо маленького метелика, який літає біля шафи. Але в оселі можуть зустрічатися різні види молі, і не всі вони живляться одягом.
Харчова міль — зокрема вогнівка комірна (Plodia interpunctella) — може оселятися у крупах, борошні, горіхах, сухофруктах, насінні та інших сухих продуктах. Особливо помітними стають не самі метелики, а їхні личинки та тонкі павутиноподібні нитки, якими вони склеюють частинки продукту.
Личинки можуть розвиватися у пакеті крупи, борошна, сухофруктів або іншого продукту, а дорослі комахи розлітаються по приміщенню.
Платяна міль (Tineola bisselliella) — інша історія. Її личинки можуть пошкоджувати вовняні, хутряні та інші матеріали тваринного походження. І знову найбільше шкодить не маленький літаючий метелик, якого ми бачимо біля шафи, а саме личинка.
Мурахи здаються нешкідливими, поки не вирішують, що ваша кухня — чудове місце для постійного проживання. Найчастіше у приміщеннях зустрічаються фараонові мурахи (Monomorium pharaonis). Вони крихітні — близько 2 мм, жовтуваті або світло-коричневі. Вони не впадають у зимову сплячку, тому виживають лише у приміщеннях, які постійно опалюються. Одна велика сім’я не будує єдиний мурашник, а розростається на безліч пов’язаних між собою дрібних гнізд по всьому будинку. Саме тому після зникнення мурах з одного місця вони можуть з’явитися в іншому. Для людини це виглядає так, ніби комахи просто «телепортувалися» з кухні у ванну.
Блохи — ще одні часті непрохані гості. Вони не мають крил, зате мають дуже добре розвинені задні ноги, можуть стрибати на висоту до 30 см. Харчуються кров’ю людей та тварин. Можуть бути переносниками небезпечних хвороб – туляремії, сальмонельозу, бруцельозу, щурячого висипного тифу, гельмінтозів та ін. Бліх часто пов’язують з домашніми тваринами, але їхня поява у житлі не завжди означає, що джерело проблеми потрібно шукати лише на тварині, значення можуть мати підвали, місця перебування тварин та інші осередки.
Ще одна група — шкіроїди (Dermestidae). Дорослі жуки – невеликого розміру, деякі види мають характерне строкате забарвлення. Їхні личинки завдають шкоди речам з натуральних матеріалів тваринного походження — вовни, хутра, шкіри, пір’я тощо.
Як не запросити комах до оселі?
Не залишайте їжу відкритою. Крихти, залишки їжі, солодкі напої та корм для домашніх тварин можуть приваблювати тарганів і мурах. Після їжі протирайте поверхні, регулярно прибирайте підлогу та своєчасно виносьте сміття.
Не створюйте доступу до води. Усунути протікання кранів і труб, витирати воду біля мийки, не залишати надовго мокрі губки та ганчірки — прості заходи, але для тарганів та інших вологолюбних комах вони мають значення.
Слідкуйте за станом каналізації та зливів. Регулярне очищення сифонів і зливних отворів допомагає не створювати сприятливих умов для розвитку бабочниць.
Перевіряйте продукти після покупки. Особливо уважно оглядайте борошно, крупи, макаронні вироби, сухофрукти, горіхи, насіння та корми для тварин. Звертайте увагу на дрібних жуків, личинок, пошкодження упаковки, грудочки або павутиноподібні утворення.
Не зберігайте сухі продукти роками. Чим довше стоїть відкритий запас, тим більше часу мають шкідники для розвитку й поширення на інші продукти.
Зберігайте крупи та борошно в щільно закритих контейнерах. Це не гарантує, що заражений продукт не потрапить у будинок, але значно ускладнює поширення комах на інші запаси.
Обережно ставтеся до вживаних меблів та речей. Особливо це стосується ліжок, матраців, диванів та м’яких меблів. Перед занесенням у квартиру їх потрібно ретельно оглянути — це один із способів не принести постільних клопів.
Після подорожей оглядайте багаж. Речі, валізи та сумки варто перевірити перед тим, як остаточно розкласти їх у спальні чи шафах.
Не забувайте про домашніх тварин. Регулярний огляд і ветеринарно рекомендований захист від ектопаразитів допомагають зменшити ризик появи бліх у помешканні.
Закривайте щілини та місця проникнення. Особливо навколо труб, плінтусів, дверей, вікон та вентиляційних комунікацій. Для багатоквартирних будинків це важливо ще й тому, що деякі комахи можуть переміщуватися між приміщеннями.
Не накопичуйте непотрібні речі. Старий текстиль, картон, папір та інші матеріали можуть ставати місцями укриття або розвитку окремих видів комах.
Якщо комахи вже з’явилися, важливо встановити їхній вид. Не всі комахи реагують на однакові методи боротьби. Помилкове визначення може призвести до тривалої та малоефективної боротьби.
Дослідження і встановлення видової належності комах та інших членистоногих проводять у паразитологічній лабораторії ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» за адресою: м. Миколаїв, вул. 8 Поздовжня, 11-А, тел. 41-58-30
Ми допоможемо побачити те, що приховано від неозброєного ока. Будьте здорові! Бережіть себе та рідних!
