Нещодавно, 20 серпня, відзначався Всесвітній день комара
Здавалося б, дивне свято для комахи, яку більшість людей згадує лише тоді, коли вона не дає заснути вночі або псує відпочинок на природі. Маленький, настирливий, майже невагомий… Що небезпечного може бути в комасі, яку так легко прихлопнути? Але, саме комара вважають найнебезпечнішою твариною на Землі. І справа не в самому укусі. Небезпека комарів полягає в їхній здатності переносити збудників небезпечних інфекційних і паразитарних захворювань.
Малярія: хвороба, яку передає комар
Насамперед, говорячи про небезпеку комарів, згадують про малярію. Її збудниками є паразити роду Plasmodium, а переносниками — самки малярійних комарів роду Anopheles. Саме малярія робить внесок у ту сумну статистику, через яку комар отримав репутацію найнебезпечнішої тварини планети. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2024 році у світі було зареєстровано орієнтовно 282 мільйони випадків малярії (на 9 мільцйонів більше, ніж у 2023 році), а близько 610 тисяч людей померли від цієї хвороби.
І хоча для багатьох малярія здається далекою тропічною проблемою, глобальні подорожі та постійне переміщення людей не дозволяють втрачати пильність. Важливе значення має не лише виявлення хворих, а й постійне спостереження за переносниками.
Хто літає поруч з нами?
Саме тому протягом усього сезону активності комарів — з березня по жовтень — на території Миколаївської області проводяться ентомологічні спостереження за ентомофауною, в першу чергу – за кровосисними комарами, зокрема й малярійними. Під час моніторингу досліджують, які види комарів мешкають на певних територіях, де вони поширені, наскільки численні та де знаходяться місця їхнього виплоду. Це важливо, адже далеко не всі комарі однакові.
Так, у Миколаївській області реєструється 7 видів малярійних комарів (усі з видів, які офіційно зареєстровані в Україні), а саме:
An.maculipennis, An.messeae, An.atroparvus – ендофільні види (живуть поруч з людиною, тому є найбільш небезпечними);
екзофільні види (зустрічаються у природі) – An.plumbeum – дупляний комар, An.claviger – джерельний (виплід у водоймах з прохолодною водою), An.algeriensis, An.hyrcanus (виплід у водоймах із заростями очерету, осоки та іншої водної рослинності).
Кровосисні комарі можуть бути переносниками гарячки Західного Нілу, Денге, жовтої гарячки, гарячки Зіка, Чикунгуньї, японського енцефаліту, дирофіляріозу, лімфатичного філяріозу та інших захворювань.
Хто насправді п’є нашу кров?
Ще один цікавий факт: кров’ю живляться тільки самки комарів. Самцям кров узагалі не потрібна. Вони живляться переважно нектаром та іншими рослинними цукрами. Для самки необхідне харчування кров’ю для розвитку яєць. Тож комар, який кружляє над вами в пошуках жертви, — це, швидше за все, майбутня мама!
Як комар знаходить людину?
Комарі — чудові «шукачі». Вони знаходять людину не випадково, а орієнтуючись одразу на кілька сигналів. Один з найважливіших — вуглекислий газ, який ми видихаємо. Також комарів приваблюють запахи людського тіла, тепло та волога. Саме сукупність цих сигналів допомагає їм знаходити свою жертву. І саме тому одній людині під час прогулянки може дістатися значно більше укусів, ніж іншій.
Боротьба починається з води
Найефективніше боротися з комарами потрібно ще до того, як дорослі комахи почнуть дошкуляти людям. Комарі проходять ранні стадії свого розвитку у воді (яйце, личинка, лялечка). Тому особливу увагу необхідно приділяти місцям, де вода може застоюватися, а також:
– регулярно спорожнювати та очищати ємності, у яких накопичується вода;
– не допускати тривалого застою у відрах, бочках та інших штучних ємностях (влітку міняти воду кожні 4-5 днів);
– стежити за станом територій і не допускати затоплення підвалів;
– використовувати москітні сітки на вікнах, дверях;
– за необхідності використовувати репеленти – засоби, які відлякують комарів.
Боротьба з комарами має бути комплексною: зменшення кількості місць виплоду, спостереження за їхньою чисельністю, стадіями розвитку та видовим складом і захист людей від укусів.
Дослідження і встановлення видової належності комарів та інших членистоногих проводять у паразитологічній лабораторії ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» за адресою: м. Миколаїв, вул. 8 Поздовжня, 11-А,
тел. 41-58-30.
Ми допоможемо побачити те, що приховано від неозброєного ока. Будьте здорові! Бережіть себе та рідних
