Ще під час пелопоннеських воєн (431—404 р. р. до н. е.) після того, як спартанці пограбували Афіни, щоб допомогти місцевому населенню впоратися з епідемією чуми, до міста зі своїми учнями прибув Гіппократ. Він зауважив, що єдиним на кого не поширювалася зараза були місцеві ковалі. Після недовгих роздумів він дійшов висновку, що саме сухе гаряче повітря знищує заразу. Тому наказав афінянам розтопити вогнища у будинку та кип’ятити воду перед її вживанням. Це і була одна з перших заповідей майбутньої осередкової дезінфекції!
Ще задовго до відкриття мікроорганізмів існували карантини, обсерватори, ізолятори для обмеження розповсюдження захворювань; використовували обкурювання сіркою, травами, селітрою та замочування предметів хворого в оцті. Серед перших дезінфекційних засобів були – сулема, соляна та карболова кислоти, хлор, феноли.
Італійський вчений Дж. Фракасторо, якого вважають основоположником теорії контагіозності, визначив три способи передачі інфекції: безпосередньо від хворої людини, через предмети цієї людини та повітряним шляхом. Наприкінці 18 ст. український вчений Д. Самойлович здійснив знезараження осередків чуми. В Україні цю проблему вивчали М. Пирогов, Б. Гандельсман, М. Гамалія, Д. Заболотний, Л. Громашевський. Р. Кох та Л. Пастер започаткували дослідження ефективності дії окремих дезінфекційних засобів і наголошували на необхідності врахування їхніх концентрації та часу дії, а також зовнішніх чинників для досягнення бажаного ефекту.
Використовуються впродовж багатьох десятиліть фізичні, хімічні та біологічні методи дезінфекції. До фізичних належать прогрів різного ступеню, кип’ятіння, оброблення парою, гарячим повітрям, ультрафіолетове, інфрачервоне, іонізуюче опромінення, ультразвук, механічне очищення; до хімічних – сполуки: галоїди, окисники, альдегіди, метали, поверхнево-активні речовини, феноли, спирти, кислоти, луги та ін.; до біологічних методів – очищення об’єктів за допомогою мікроорганізмів (компостування, біотермічні камери, тощо).
У 20 столітті були розроблені нові дезінфекційні та антисептичні засоби, такі як хлор, йод та спирт. Ці засоби є більш ефективними, ніж ранні засоби, і вони безпечні для використання на шкірі та інших поверхнях. Проте, деякі дезінфекційні та антисептичні засоби можуть бути шкідливими для здоров’я, якщо їх використовувати неправильно. Тому важливо дотримуватися інструкцій застосування засобу.
Ось кілька порад щодо безпечного використання дезінфекційних та антисептичних засобів: читайте інструкцію на етикетці перед використанням засобу, використовуйте засіб відповідно до інструкції, не використовуйте засіб у разі підвищеної чутливості до його компонентів, зберігайте засіб у недоступному для дітей місці.
Дезінфекційні та антисептичні засоби є ефективним інструментом для запобігання поширенню інфекцій. У разі правильного вибору та використання вони можуть допомогти захистити вас і ваших близьких від захворювань.
