Інсулінорезистентність – це дедалі гірша відповідь клітин на дію гормону інсуліну

Така нечутливість до інсуліну стає на заваді належного розподілу глюкози по тканинах. Як наслідок, у прагненні нормалізувати рівень глюкози крові інсуліну виробляється ще більше. Спроможність підшлункової це робити тим часом може погіршуватися.

Ключовими чинниками розвитку нечутливості до інсуліну найчастіше є комбінація таких чинників:

• надлишок калорій в раціоні та як наслідок – набір маси тіла рахунком жирової тканини;
• постійно високий рівень глюкози, бо людина постійно щось під’їдає;
• накопичення вісцерального жиру (довкола внутрішніх органів);
• високий рівень холестерину (зокрема, забагато ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності – це показує розгорнутий аналіз на холестерин);
• надлишок натрію в раціоні (соління, ковбаси, білий хліб, фастфуд);
• брак мікронутрієнтів через незбалансоване харчування (фастфуд, акцент на солодощі, брак городини та інших цільних харчів);
• приймання певних ліків (глюкокортикоїди, антиандрогени, деякі антидепресанти, антипсихотичні препарати);
• малорухливий спосіб життя.

Наслідками втрати чутливості до інсуліну є високий тиск, порушений баланс жирів і високий рівень сечовини у крові, недоречне запалення (не пов’язане з боротьбою імунної системи зі збудниками хвороб), втрата судинами спроможності адекватно реагувати на зміни кровотоку, та схильність до тромбозів. За 10-15 років інсулінорезистентність може стати цукровим діабетом 2 типу, а ризик інсульту чи інфаркту зростає в рази.

Першочергові заходи з повернення чутливості до інсуліну – це зміни способу життя, а саме:

• Зменшення споживання калорій та маси тіла.
• Побудова раціону з цільних свіжих продуктів чи приготованих відварюванням, тушкуванням чи запіканням за температури до 180 °C (за такої температури не утворюються сполуки, що можуть сприяти розвитку діабету).
• Виключення продуктів із високим глікемічним індексом (все те, від чого ми швидко відчуваємо ситість, і потім так само швидко – голод, себто солодощі, картопляне пюре, мюслі, білий хліб).
• Навантаження м’язів тренуваннями.
• Повноцінний сон.

Лікар чи лікарка можуть також призначити медикаменти для нормалізації рівня глюкози та холестерину. Якщо уже є серцево-судинні хвороби чи неалкогольна жирова хвороба печінки, то їх також слід лікувати медикаментозно.