Хантавірусна інфекція – природно-осередкове зоонозне вірусне захворювання, клінічний перебіг якого характеризується гарячкою, геморагічною лихоманкою з нирковим синдромом, двостороньою інтерстиціальною пневмонією, гострою дихальною недостатністю, респіраторним дистрес-синдромом, гострою серцевою недостатністю та розладами травного тракту.
Головна особливість цього вірусу у тому, що гризуни не хворіють, але пожиттєво виділяють збудник у навколишнє середовище з сечею, калом і слиною.
Шлях передачі та ризики хантавірусу
Основний шлях зараження – контакт із виділеннями інфікованих гризунів.
Від людини до людини хантавірус зазвичай не передається.
Людина може інфікуватися:
• вдихнувши пил із частинками сечі, калу або слини гризунів
• через пошкоджену шкіру чи слизові
• через заражену їжу або воду
Найбільший ризик зараження виникає під час прибирання старих приміщень, горищ, сараїв або під час перебування на природі. Адже вірус може зберігати свою активність у висушених екскрементах гризунів до кількох тижнів.
Найнебезпечнішими періодами є пізня весна, літо та осінь, коли люди частіше контактують із природою та місцями проживання гризунів.
Туристи і мандрівники також можуть наражатися на небезпеку зараження, якщо будуть знаходитися в заражених місцях проживання гризунів.
Клінічні прояви захворювання
Інкубаційний період може тривати від двох до шести тижнів після контакту з інфікованими гризунами. Перші ознаки часто плутають із грипом:
• різке підвищення температури до 39-40оС
• головний біль
• біль у м’язах (особливо в стегнах та спині)
• нудота, блювота, діарея
• біль у животі
• слабкість
• кашель та задишка (при легеневій формі)
• біль у попереку
• порушення сечовиділення (зменшення кількості сечі при нирковій формі)
Як захистити себе та родину?
Декілька простих, але потрібних порад: уникайте контакту з гризунами та їхніми виділеннями, не чіпайте тварин, їхніх гнізд чи екскрементів, не підмітайте суху підлогу в місцях, де можуть бути миші чи пацюки, аби не підіймати пил, необхідно під час роботи з землею одягати рукавиці, частіше мити руки, боротися з гризунами у будинку та господарстві.
Овочі, фрукти, консервацію, принесену з підвалу чи погребу, ретельно мити. Споживати воду або з гарантованих джерел водопостачання, або кип’ятити її перед вживанням.
Пам’ятайте, що краще попередити хворобу, ніж її вилікувати!
Що робити у разі підозри?
Якщо у вас різке високе підвищення температури, сильний м’язовий біль, наростаюча задишка, болі в попереку і зниження кількості сечі, після походу в ліс чи прибирання старого горища – негайно зверніться до лікаря. Оскільки специфічного лікування не існує, вчасне звернення до лікарні та рання діагностика врятує життя вам та вашим близьким.
